Як список «кумедних імен» клієнтів призвів до скандалу в популярній компанії Basecamp

Я

Працівники Basecamp (софт для управління проєктами) у 2009 році почали складати список прізвищ клієнтів, які їм здавались смішними. Ну така собі корпоративна забава. Деякі імена мали американське чи європейське походження, проте більшість були азіатськими або африканськими. 

Список назвали «Найкращі імена». Тоді це вважалося невинним способом розслабитись та посміятись. Однак з часом це почали сприймати недоречним та часто расистським. І зараз через цей список навколо компанії вибухнув скандал.

Бурхливе обговорення списку та того, як компанія повинна нести відповідальність за його створення, призвела до того, що гендиректор Джейсон Фрід (автор супер популярної книги «Rework») оголосив у вівторок, про введення нових правил, і зокрема відзначив, що Basecamp заборонить співробітникам проводити «суспільні та політичні обговорення» навіть у внутрішніх чатах компанії. Двоє співробітників вибачилися за те, що вони раніше брали участь у складанні списку. Працівник, відповідальний за його створення — звільнився. 

В чому проблема? Є великі розбіжності між думками працівників та баченням засновниками компанії. Програмне забезпечення Basecamp, яке компанія продає іншим, обіцяє покращити згуртованість та зменшити стрес на робочому місці. Проте працівники кажуть, що всередині компанії все зовсім інакше — не схвалюється прагнення до різноманітності, багато сірих зон та обмежень.

У хвилі нових обговорень співзасновник компанії Девід Ханссон визнав ситуацію провалом. Він зізнався, що разом з іншим співзасновником знали про список. 

Після цієї історії та публічних пояснень менеджментом компанії в соцмережах почався срач. У відповідь на їхні дописи з вибаченнями співробітник писали, що «спосіб такого поводження з іменами, особливо з іноземними, пов’язаний із соціальною та расовою ієрархією». Або, що «керівництво не зацікавлене бачити не комфортні для себе речі, і ніяк не реагує на речі, в яких воно не зацікавлені особисто». Дехто пішов ще далі у звинуваченнях, і казав що «у Basecamp існує неписане правило, що компанія насправді існує лише для задоволення Девіда та Джейсона (власників)».

Мені складно коментувати такі ситуації, але, як на на мене, то напрошуються три висновки: 

— Наскільки люди не терпимі до промахів інших, особливо це стосується відомих/успішних персон. Як тільки хтось з них зробить хоча б щось, що не можна трактувати як добро в абсолюті — на них в буквальному розумінні полетять відра хейту, булінгу, осуджень та ненависті. З однієї сторони люди прагнуть досягати успіху, щоб не йти на компроміси, проте в нашому суспільстві дуже часто бізнес та його топ-менеджери — повинні перетворюватись на «політиків», щоб говорити тільки те, що готова слухати більшість (немає на вас Айн Ренд :D).

Інколи зовнішня подача та маркетинг компанії може досить сильно відрізнятися від внутрішньої кухні/реальності. Хто читав книги Джейсон Фріда: «Rework», «Remote», «It Doesn’t Have to Be Crazy at Work», зрозуміє про, що я. Я в жодному разі не критикую корпоративну культуру, досягнення чи підходи Basecamp, але такі комунікаційні провали та шквал критики від своїх же працівників свідчать лиш про те, що потрібно дуже обережно ставитись до інформації та порад навіть з «дуже хороших книг», використовуючи їх для власного бізнесу.

— Світ дуже «напружений» темами політики та расизму, і навіть від маленької іскри може здійнятись масштабна пожежа. Сьогодні компанії просто не можуть собі дозволити ігнорувати контекст суспільства та громадської думки. Компанії просто змушені подавати приклад іншим, заявляти про свою позицію та соціальну відповідальність. Якщо цього не робити, то дного дня вас можуть звинуватити (наприклад, конкуренти) в чомусь поганому, і суспільство в це легко повірить. А це прямі ризики для бізнесу.

Додати коментар

останні дописи