Люди, які володіють високим статусом та владою дуже часто в прийнятті рішень мають дуже погану точку зору та перспективу задля оцінювання деяких ризиків для ухвалення правильних рішень.
Власне через те, що їх розум та ментальний стан захищений статусом, позицією в компанії, владою чи грошима: вони не відчувають ці проблеми та ризики з точки зору людей, в яких відсутній цей «імунітет» у вигляді влади, і які, навпаки, дуже добре оцінюють ситуацію, тому що зіштовхуються з цими викликами та проблемами в реальному житті не в теорії, а на практиці.
Саме тому, так багато CEO, які зафейлили супер успішні компанії. Саме тому, так багато успішних компаній, які зупинились в своєму розвитку і вчасно не встигли перебудуватись під виклики часу і рости далі (Nokia — яскравий приклад). І саме тому, в історії так багато королів (президентів) невдах, які розорили свої країни та народи, тому що зі своєї перспективи просто «не відчували» деякі ситуації адекватно.
А навколо цих людей (при дворі) не було нікого, хто б міг підказати та донести інші більш адекватні точки зору та інтерпретації реальності, бо чим вищий статус, тим більше навколо людей, які доносять лише хороші та «сприятливі» новини та погляди.
Тому перед прийняттям важливих рішень варто знижувати свої повноваження та відчуття влади (уявні чи реальні), слухати інших людей, які працюють на інших позиціях і мають більше реального дотику до конкретного питання.
Амінь 🙂
