Нещодавно до мене прийшло неприємне усвідомлення того, наскільки ж багато людей і далі продовжують курити.
Я був на святкуванні дня народження і за столом біля мене закурили. Зазвичай у таких випадках, абсолютно не соромлячись, прошу вийти з-за столу і покурити десь в іншому місці. Користуючись логікою: твоя свобода завершується там, де починається моя. Однак цього разу я це зробив не відразу, бо в один момент зрозумів, що з 8-ми присутніх людей не курю лише я (!). Отже, я в абсолютній меншості, і дуже навіть логічним у такому випадку було б те, щоб я встав і «погуляв», поки всі покурять.
Я звичайно попросив. Втім сам факт мене дуже здивував. Я зрозумів, що з того часу, як сам кинув палити, жив у вигаданому світі, де ця звичка поступово відійшла в минуле і здебільшого залишилась у голлівудських фільмах другої половини ХХ століття.
Однак це не так. Виявляється більшість молодих людей і далі продовжує курити, та робить це технологічно — з допомогою «айкосу». Загалом виглядає, що ця «інновація» реально врятувала тютюнові компанії та призупинила відмову людей від цигарок. Шкода правда, що, за словами людей з цієї ж індустрії та лікарів, «айкос» — ще більш шкідливий для здоров’я. Не лише через те, що сам девайс провокує частіше курити, а, в першу чергу, через матеріали того, «що куриться».
Я, до речі, пишу це з позиції людини, яка була найгіршим курцем з усіх, кого знаю. Я з легкістю викурював дві пачки в день: зранку купував одну, а ввечері — вже іншу. Реально нічого не міг робити вранці до своєї першої «сигарети» та добре пам’ятаю часи, коли не було грошей і доводилось купувати цигарки поштучно в бабусь на зупинках.
Я не курю вже 9 років. І як колишній курець, точно знаю, що жодні аргументи, факти, зауваження, застереження чи залякування на людей не діють. Всі ці страшилки в 99% випадків провокують палити ще більше та «смачніше», як колись мене. Буквально після кожної антиреклами цигарок хотілося закурити, і кожна моя наступна сигарета ставала ще більш естетичною та «смачнішою».
Веду до того: якщо в людини не буде внутрішнього запиту та усвідомленого бажання кинути курити, нічого з цього не вийде.
Ніколи не переконую нікого кидати курити напряму. Однак реально деколи до безглуздості смішно бачити людей, які п’ють за розкладом десятки різних бадів та вітамінів, паралельно закурюючи їх сигаретами. Я колись побачив таке у свого друга і постарався жартом розвинути досить логічний, на мою думку, взаємозв’язок: «проста» відмова від цигарок дасть набагато більше користі для твого здоров’я, ніж ці сотні таблеток. Аргумент виглядав досить логічним. Друг погодився, його ця думка зачепила. На час це спрацювало — він перестав курити. На жаль, лише на час.
Чому? Знову-таки: без власного бажання та рішення це не спрацює. Тому, все, що я можу — це час від часу нагадувати людям про те, що куріння — їхній власний свідомий вибір, який скорочує їм тривалість життя. Є багато гарних міфів, вигаданих тютюновими компаніями, але статистика — річ прагматична. А ще дуже прагматичним є скоринг страхових компаній, і те, як вони ухвалюють рішення щодо видачі вам страхівки від критичних захворювань, аналізуючи в тому числі й ситуацію щодо вашого куріння.
Інформації зараз дуже багато. Якщо захочете, знайдете та почитаєте і дослідження, і книги Аллена Карра. І можливо, в якийсь день з’явиться бажання всерйоз задуматися про відмову від такого очевидного способу скорочувати собі термін перебування на Землі.
P.S. Фото ще з тих архівів, які припали не лише пилом, а й сигаретним попелом 🙂
