Впевнений, що переважна більшість наших проблем, страхів та комплексів від того, що ми жахливо зациклені на собі: «Що про нас думають?», «Що про нас говорять?», «Поважають?», «Люблять?». І попри той факт, що, здебільшого, людям ніхто, окрім себе, не цікавий довше ніж на 5 хвилин, більшість з нас все одно критично залежні від «думки інших», а все через зацикленість на собі.
Правда в тому, що кожен із нас — це просто один із сімох мільярдів представників нашого виду, а наш вид — лише один з приблизно 10 мільйонів біологічних видів на нашій планеті. Земля — лише одна з приблизно двохсот мільярдів планет у нашій галактиці, а наша галактика — лише одна з близько двох трильйонів галактик у всесвіті. Наше життя — це десь 1/3000 від усього існування людства, а воно, своєю чергою, — це приблизно 1/20 000 від часу існування Землі. Іншими словами, ми неймовірно крихітні і не довговічні, і попри будь-які досягнення, вплив наш не значущий. Ці слова Рея Даліо дуже детально ілюструють меридіани і скейл історії та всесвіту.
В мене особисто викликають байдужість люди, які зациклені на собі, в окремих випадках, інколи, навіть зневагу. В масштабах всесвіту загалом і в термінах людського життя зокрема, в нас дуже мало часу. Ну так чому б не витратити його на те, щоб жити, рухатись вперед, еволюціонувати, бути справжнім, і відкритим до інших і себе… замість того, щоб постійно займатись самокопанням та роздумами про власну важливість?
Іноді декому аж хочеться крикнути: перестань думати про себе дуже дохєра. Не стався до себе занадто серйозно, просто живи, і просто спробуй зробити це максимально добре, яскраво, щасливо 🙂
