1 cічня – це день, коли багато хто з нас планує почати «нове життя». І це якраз вдалий час, щоб поговорити про так званий «ефект сатисфакції заявленим».
Сьогодні однією із найбільш популярних та прокачаних навичок в людей є вміння дурити себе. Тою чи іншою мірою, цим прекрасним «скілом» володіє кожен.
В епоху інтернету це стало робити як ніколи просто. Є різні форми та синдроми цієї недуги, також є різні способи, які допомагають розвинути її, одним із перевірених способів на шляху до професійного самодурства є: «Ефект сатисфакції заявленим» – коли людина свідомо чи несвідомо обдурює свій мозок заявами про намір зробити щось, але дії щодо досягнення обмежуються саме декларацію намірів. Таким чином, мозок отримує свою дозу сатисфакції, оскільки людина заявила про свої наміри, всі це почули і повірили. Функція виконана, дія «доконана», а кого хвилює, що без імплементації, хто це буде перевіряти?
Наприклад, ти купив абонемент у спортзал, написав пост про те, що прийшов час здорового способу життя – запостив фотку в соцмережу. Всі друзі схвально відреагували, похвалили, розпитали про ціну абонемента, про місце розташування залу та про плани програми тренування. Все. Для багатьох цього достатньо. Для твого мозку функція вже виконана, тепер в головах всіх цих людей ти ходиш в спортзал, а сам похід в спортзал вже й не є аж настільки важливим.
Наскільки ж багато таких людей серед нас. Тих, хто за рік пробіг в сукупності 10 км, але запостив 100 фоток і з радістю дасть консультацію по вибору «бігових кросівок», тих, хто при кожній можливості згадує про здорове харчування, але сам весь робочий тиждень споживає пиво, чипси і серіали на ніч, тих, хто за рік прочитав дві книги і ті не до кінця, але постійно всім розказує про важливість читання, і так далі. Цей список можна продовжувати буквально до безкінечності.
Мораль: не треба так 🙂
